Михайлівська церква з с. Тисовець

Михайлівська церква з с. Тисовець

Михайлівська церква з с. Тисовець Сколівського району Львівської області. Вона була зведена ще у 1863 р., а до Львова перевезена у 1971 р. Ікони для храму виконав у 1889 р. майстер із с. Головецьке Старосамбірського району Львівської області В. Чайка. 

Споруда при всій її простоті та невимушеності відтворює найдавніші зразки храмів бойківської школи. У плані вона має три наближених до квадрата зруби. Ці зруби перекриті трьома верхами, в яких застосований т. зв. прийом «заломів» з тією особливістю, що верхи тут утворені чотиригранним зрубом і зрізаною пірамідою. Повторюючись кілька разів із поступовим зменшенням, ширини заломи утворюють ритмічну уступчастіть верху, надаючи його обрису м’якості і стрункості. Неповторного колориту споруді додає і гонтове перекриття даху. 

Невід’ємною частиною Михайлівського ансамблю є дзвіниця, в основі якої лежить квадратний зруб, що на нього покладено восьмигранник з відповідним пірамідальним завершенням. На нижньому поверсі дзвіниці розташовані наскрізні двері, через які люди потрапляли на церковне подвір’я. 

У 1883 р. до Тисовця приїхав український письменник С. Ковалів. Його настільки вразила краса та витонченість церкви, що згодом у нарисі «Навпростець» він написав: «Хати-хижини, як близниці-сестриці, розсілися по загористих берегах». На тлі села і гір виділялись «одна тільки церковиця свята, озарена лучами золотистими заходячого сонця». Згодом письменник говорив: «…лагодила в моїх очах сю дикість природи… як видалась ним величною ця смиренна святиня. Она може найвище осяла між посестрами Галичини на хребті Бескида».

Пiдписуйтесь на нашi новини